Як створити нову мовну пару - Revision history

Tino Didriksen: wget -> curl

2021-04-02T21:01:23Z

wget -> curl

Popcorndude: update download link to nightly build

2020-09-17T16:27:39Z

update download link to nightly build

S0nata: /* Одномовні словники */ minor updates corresponding to the contents of this page in English

2016-04-24T07:29:01Z

Одномовні словники: minor updates corresponding to the contents of this page in English

S0nata: /* Коротко про терміни */ formatting, interwiki

2016-04-23T16:29:07Z

Коротко про терміни: formatting, interwiki

S0nata: minor corrections in the 'Language Pair' section

2016-04-23T16:03:48Z

minor corrections in the 'Language Pair' section

S0nata: some corrections in the introductory sections

2016-04-18T20:17:19Z

some corrections in the introductory sections

S0nata at 19:56, 18 April 2016

2016-04-18T19:56:22Z

S0nata: corrected most of the incorrect declensions and conjugations, minor punctuation and other edits

2016-04-02T21:46:40Z

corrected most of the incorrect declensions and conjugations, minor punctuation and other edits

Show changes

Tunedal at 07:06, 16 February 2015

2015-02-16T07:06:59Z

Dtvrij74: /* Вам знадобиться */

2012-12-25T16:37:32Z

Вам знадобиться

@@ Line 40: / Line 40: @@
 <pre>
-wget https://apertium.projectjj.com/apt/nightly/apertium-init -O apertium-init.py
+curl -sS https://apertium.org/apertium-init -o apertium-init.py
 python3 apertium-init.py xxx
 python3 apertium-init.py yyy

@@ Line 40: / Line 40: @@
 <pre>
-wget https://raw.githubusercontent.com/apertium/bootstrap/master/apertium-init.py
+wget https://apertium.projectjj.com/apt/nightly/apertium-init -O apertium-init.py
 python3 apertium-init.py xxx
 python3 apertium-init.py yyy

@@ Line 93: / Line 93: @@
 ===Одномовні словники===
-{{see-also|List of dictionaries|Incubator}}
+{{see-also|Morphological dictionary|List of dictionaries|Incubator}}
-Почнімо зі створення нашого першого словника вхідної мови. Власне словник є XML-файлом. Відкрийте ваш текстовий редактор та введіть:
+Почнімо зі створення нашого першого словника вхідної мови, в нашому прикладі це сербохорватська. Як було згадано вище, цей файл називатиметься <code>apertium-hbs.hbs.dix</code>. Власне словник є XML-файлом. Відкрийте ваш текстовий редактор та введіть наступне:
 <pre>
@@ Line 110: / Line 110: @@
 </pre>
-Розмістіть абетку після тега <dictionary>.
+Розмістіть абетку після тега <dictionary>. ''(Прим.: абетка не має містити символів пропуску та переходу на новий рядок!)''
 Далі нам необхідно визначити деякі символи. Почнемо з простіших - іменник (n) в однині (sg) та множині (pl).
@@ Line 137: / Line 137: @@
 <pre>
-<section id="main" type="standard">
+&lt;section id="main" type="standard">
-</section>
+</section&gt;
 </pre>
-Є два види розділів. Перший --- стандартний розділ, він містить слова, енклітики, тощо. Другий --- безумовний розділ, що містить знаки пунктуації і подібне. У нашому прикладі немає безумовного розділу, хоча ми покажемо його пізніше
+Є два види розділів. Перший --- стандартний розділ, він містить слова, енклітики, тощо. Другий --- [[inconditional section|безумовний розділ]], що містить знаки пунктуації і подібне. У нашому прикладі немає безумовного розділу, хоча ми покажемо його пізніше.
 Таким чином, наш файл буде виглядати так:
@@ Line 157: / Line 158: @@
    </pardefs>
-   <section id="main" type="standard">
+   &lt;section id="main" type="standard">
-   </section>
+   </section&gt;
 </dictionary>
 </pre>
-Тепер, коли ми маємо основну частина словника, ми можемо перейти до додавання іменника. Ним буде слово 'gramofon'.
+Тепер, коли ми маємо основну частина словника, ми можемо перейти до додавання іменника. Ним буде слово 'gramofon' (яке означає 'грамофон' або 'проравач платівок').
 Так як визначених раніше парадигм у нас немає, насамперед потрібно визначити парадигму.
-Нагадаємо, що ми маємо на увазі чоловічий рід у називному відмінку. Формою однини є 'gramofon', формою множини --- 'gramofoni'. Таким чином:
+Нагадаємо, що ми передбачаємо чоловічий рід у називному відмінку. Формою однини є 'gramofon', формою множини --- 'gramofoni'. Таким чином:
 <pre>
@@ Line 186: / Line 187: @@
 </pre>
-Зауважте що конструкція <l/> (еквівалент <l></l>) означає, що в однині до основи нічого не приєднується.
+Зауважте, що конструкція <l/> (еквівалент <l></l>) означає, що в однині до основи нічого не приєднується.
 Все це може здатися досить багатослівним способом опису, але для цього є причини та ви швидко звикнете. Ви, напевно, вже гадаєте, що означають всі ці <e>, <l> та <r>?
@@ Line 218: / Line 219: @@
 Цей запис визначає лему слова, gramofon, корінь слова, gramofon, та парадигму відмінювання цього слова gramofon_n. Різниця між лемою та коренем полягає в тому, що лема --- це "цитована форма" слова, у той час як корінь є частиною леми, до якої приєднуються суфікси та закінчення. Ця різниця стане зрозумілою, коли ми дійдемо до запису з різними лемою та коренем.
-Тепер ми можемо перевірити наш словник. Збережіть його та поверніться до командного рядка. Насамперед ми повинні скомпілювати словника (за допомогою lt-comp), потім ми зможемо перевірити його (за допомогою lt-proc).
+Тепер ми можемо перевірити наш словник. Збережіть його як <code>apertium-hbs.hbs.dix</code> та поверніться до командного рядка. Насамперед ми повинні скомпілювати словника (за допомогою lt-comp), потім ми зможемо перевірити його (за допомогою lt-proc). Ті, хто лише починає працювати з cygwin, майте на увазі, що вам потрібно зберегти файл словника всередині домашнього каталогу (наприклад: <code>C:\Apertium\home\Username\filename_of_dictionary</code>). Інакше ви не зможете його скомпілювати.
 <pre>
-$ lt-comp lr apertium-sh-en.sh.dix sh-en.automorf.bin
+$ lt-comp lr apertium-hbs.hbs.dix hbs-eng.automorf.bin
 </pre>
@@ Line 233: / Line 234: @@
 <pre>
-$ lt-comp rl apertium-sh-en.sh.dix sh-en.autogen.bin
+$ lt-comp rl apertium-hbs.hbs.dix eng-hbs.autogen.bin
 </pre>
-Команда повинна видати так само.
+Команда повинна видати той самий результат.
-Тепер ми можемо протестувати їх. Запустіть lt-proc в аналізаторі.
+Тепер ми можемо протестувати словника. Запустіть lt-proc на аналізаторі.
 <pre>
-$ lt-proc sh-en.automorf.bin
+$ lt-proc hbs-eng.automorf.bin
 </pre>
@@ Line 254: / Line 255: @@
 Тепер в теці у вас повинно бути два файли:
-* apertium-sh-en.sh.dix, який містить (дуже) маленький сербохорватський морфологічний словник, та
+* apertium-hbs.hbs.dix, який містить (дуже) маленький сербохорватський морфологічний словник, та
-* apertium-sh-en.en.dix, який містить (дуже) маленький англіський морфологічний словник.
+* apertium-eng.eng.dix, який містить (дуже) маленький англіський морфологічний словник.
 ===Двомовний словник===

@@ Line 72: / Line 72: @@
 Перед тим як продовжити, слід пояснити значення деяких термінів.
-Першим з них є лема. Лема - це канонічна форма слова, слово без граматичної інформації. Наприклад, лемою слова коти є кіт. В англійській мові лема розглянутого іменника як правило співпадає з його формою однини. Для дієслів в англійській мові лема маєть вигляд інфінітива без ''to'' (або просто інфінітива в українській мові). Наприклад, лемою слова was буде be, також як лемою слова був буде бути.
+Першим з них є ''[[lemma|лема]]''. Лема - це канонічна форма слова, слово без граматичної інформації. Наприклад, лемою слова ''коти'' є ''кіт''. В англійській мові лема розглянутого іменника, як правило, співпадає з його формою однини. Для дієслів в англійській мові лема має вигляд інфінітива без частки ''to'' (або просто інфінітива в українській мові). Наприклад, лемою слова ''was'' буде ''be'', також як лемою слова ''був'' буде ''бути''.
-Другим терміном є ''символ''. У контексті Apertium символ означає граматичний знак. Слово коти є іменником в множині, отже, воно буде мати символ іменника та символ множини. На вході та виході модулів Apertium ці символи, зазвичай, беруться в кутові дужки, як показано нижче:
+Другим терміном є ''символ''. У контексті системи Apertium символ означає граматичний знак. Слово ''коти'' є іменником в множині, отже, воно буде мати символ іменника та символ множини. На вході та виході модулів Apertium ці символи, зазвичай, беруться в кутові дужки, як показано нижче:
-* <n>; Для іменника.
+* <code><n></code>; Для іменника.
-* <pl>; Для множини.
+* <code><pl></code>; Для множини.
-Іншими прикладами символів є <sg> (однина), <p1> (перша особа), <pri> (теперішній час дійсного способу) та інші. Треба зауважити, що в багатьох з існуючих мовних пар символи мають вигляд акронімів чи скорочень каталанською мовою. Наприклад, vbhaver - від vb (дієслово) та haver ("мати" каталонською). Символи визначаються в тегах <sdef> та використовуються в тегах <nowiki><s></nowiki>
+Іншими прикладами символів є <code><sg></code> (однина), <code><p1></code> (перша особа), <code><pri></code> (теперішній час дійсного способу) тощо (див. також: [[list of symbols|список символів]]). У випадку запису в кутових дужках символи також називаються тегами. Варто зауважити, що в багатьох з [[List of language pairs|наявних мовних пар]] символи мають вигляд акронімів чи скорочень каталонською мовою. Наприклад, vbhaver - від vb (дієслово) та haver ("мати" каталонською). Символи визначаються в тегах <code><sdef></code> та використовуються в тегах <nowiki><s></nowiki>.
-Третім терміном є парадигма. У контексті системи Apertium парадигма є прикладом відмінювання / дієвідміни певної групи слів. У морфологічному словнику леми (див. вище) посилаються на парадигми, що дозволяє нам показати всі словоформи цих лем без необхідності записувати всі можливі закінчення.
+Третім терміном є ''парадигма''. У контексті системи Apertium парадигма є прикладом відмінювання / дієвідміни певної групи слів. У морфологічному словнику леми (див. вище) посилаються на парадигми, що дозволяє нам показати всі словоформи цих лем без необхідності записувати всі можливі закінчення.
-Наступний приклад показує використання парадигми. Припустімо, ми хочемо додати в словник прикметники happy (веселий) та lazy (ледачий). Замість запису однакових закінчень:
+Наступний приклад показує використання парадигми. Припустімо, ми хочемо додати в словник прикметники ''happy'' (веселий) та ''lazy'' (ледачий). Замість запису однакових закінчень:
-    * Happy, happ (y, ier, iest)
+* happy, happ (y, ier, iest)
-    * Lazy, laz (y, ier, iest)
+* lazy, laz (y, ier, iest)
-ми можемо записати закінчення форм слова happy, а потім написати, що "lazy відмінюється як happy", або "shy відмінюється як happy", "naughty відмінюється як happy", "friendly відмінюється як happy" і т.д. У цьому прикладі happy буде парадигмою, моделлю зміни всіх інших. Точний опис визначення парадигм буде дано пізніше. Парадигми визначаються в тегах <pardef> та використовуються в тегах <par>.
+ми можемо записати закінчення форм слова happy, а потім написати, що "lazy відмінюється як happy", або "shy відмінюється як happy", "naughty відмінюється як happy", "friendly відмінюється як happy" і т.д. У цьому прикладі happy буде парадигмою, моделлю зміни всіх інших. Точний опис визначення парадигм буде дано пізніше. Парадигми визначаються в тегах <code><pardef></code> та використовуються в тегах <code><par></code>.
 ==Як починати==

@@ Line 66: / Line 66: @@
 ==Мовна пара==
-Ви могли здогадатися з назв файлів, що для опису порядку створення базової системи в цьому керівництві будуть використовуватися приклади перекладу з сербохорватської на англійську мову. Зауважимо, що це не ідеальна пара, так як система працює краще зі спорідненими мовами. Однак у випадку простих прикладів, які приводяться тут, ми не зіткнемося з якими-небудь проблемами.
+Ви могли здогадатися з назв файлів, що для опису порядку створення базової системи в цьому керівництві будуть використовуватися приклади перекладу з сербохорватської на англійську мову. Варто зауважити, що це не ідеальна пара, так як система краще працює зі спорідненими мовами. Однак у випадку простих прикладів, які наводяться тут, ми не зіткнемося з якими-небудь проблемами.
 ==Коротко про терміни==

@@ Line 2: / Line 2: @@
 '''Як створити нову мовну пару'''
-Цей документ містить пояснення щодо того, як створити з нуля нову мовну пару для системи машинного перекладу Apertium.
+Цей документ є керівництвом з того, як створити з нуля нову мовну пару для системи машинного перекладу Apertium.
-Вам не треба знати багато про лінгвистику або машинний переклад, достатньо буде відрізняти іменники від дієслів (від прийменників тощо).
+Вам не треба знати багато про лінгвистику або машинний переклад, достатньо буде відрізняти іменники від дієслів (прийменників тощо).
 ==Вступ==
@@ Line 14: / Line 14: @@
 ==Вам знадобляться==
-* [[lttoolbox]] (>= 3.3.0)
+* lttoolbox (>= 3.3.0)
 * apertium (>= 3.3.0)
-* текстовий редактор (або спеціальний [[XML editor|XML редактор]], якщо вам так хочеться)
+* текстовий редактор (або спеціальний [[XML editors|XML редактор]] на ваш смак)
-Цей документ не пояснює, як встановлювати ці пакети, за більш детальною інформацією будь ласка відвідайте [[Installation|документаційну секцію]] на сайті Apertium.
+Це керівництво не пояснює, як встановлювати ці пакети, за більш детальною інформацією будь ласка відвідайте [[Installation|документаційну секцію]] на сайті Apertium.
-==Із чого зроблено мовну пару==
+==З чого складається мовна пара==
 Apertium являє собою систему машинного перекладу поверхнево-передачного типу. В основному він має справу зі словниками та правилами поверхневої передачі. На практиці поверхнева передача відрізняється від глибокої передачі тим, що при ній не виконується повний синтаксичний розбір речіннь, а правила, на відміну від операцій на дереві синтаксичного розбору, являють собою операції з групами лексичних одиниць. На базовому рівні є три головних словники:
@@ Line 30: / Line 30: @@
 У мовній парі будь-яка з мов, що складають цю пару, може бути як вхідною, так і вихідною мовою, тобто ці терміни вживаються умовно.
-Мовну пару складають також два файли з правилами передачі. Це правила, які керують перестановкою слів у реченнях, наприклад, ''chat noir'' -> ''кіт чорний'' -> ''чорний кіт''. Також ці правила забезпечують узгодження слів у реченні у роді, числі тощо. Вони також можуть використовуватися і для вставки або видалення лексичних одиниць, як це буде описано нижче. Ці файли мають наступний вигляд:
+Мовну пару складають також два файли з правилами передачі. Це правила, які керують перестановкою слів у реченнях, наприклад: ''chat noir'' → ''кіт чорний'' → ''чорний кіт''. Також, ці правила забезпечують узгодження слів у реченні у роді, числі тощо. Вони також можуть використовуватися і для вставки або видалення лексичних одиниць, як це буде описано нижче. Ці файли мають наступний вигляд:
 * Правила передачі з мови xx до мови yy: цей файл містить правила, що описують перетворення, які повинні бути застосовані при перекладі з мови xx на мову yy. У нашому прикладі це: apertium-sh-en.sh-en.t1x
@@ Line 36: / Line 36: @@
 Багато з існуючих мовних пар містять інші файли, але ми не будемо розглядати їх в даному керівництві. Нам достатньо цих файлів для створення функціональної системи.
+'''Примітка''': якщо ви хочете нашвидкуруч створити "скелет" мовної пари (порожні файли словників, make-файли тощо), виконайте:
+<pre>
+wget https://raw.githubusercontent.com/apertium/bootstrap/master/apertium-init.py
+python3 apertium-init.py xxx
+python3 apertium-init.py yyy
+python3 apertium-init.py xxx-yyy
+</pre>
+В результаті ви отримаєте три словники: <code>apertium-xxx, apertium-yyy, apertium-xxx-yyy</code>, які ви матимете змогу скомпілювати наступним чином:
+<pre>
+cd apertium-xxx
+./autogen.sh
+make
+cd -
+cd apertium-yyy
+./autogen.sh
+make
+cd -
+cd apertium-xxx-yyy
+./autogen.sh --with-lang1=../apertium-xxx --with-lang2=../apertium-yyy
+make
+</pre>
+Ви можете зробити це зараз й продовжити ознайомлення з рештою керівництва, або ж зробити це пізніше та скопіювати ваші файли з цього керівництва до каталогів, створених <code>apertium-init.py</code>.
 ==Мовна пара==

@@ Line 1: / Line 1: @@
+{{TOCD}}
-=Як створити нову мовну пару=
+'''Як створити нову мовну пару'''
-Цей документ містить пояснення, як створити нову мовну пару для системи машинного перекладу Apertium з нуля.
+Цей документ містить пояснення щодо того, як створити з нуля нову мовну пару для системи машинного перекладу Apertium.
-Вам не треба знати багато про лінгвистику або машинний переклад, достатньо буде розрізняти іменники й дієслова (та прийменники і т.д).
+Вам не треба знати багато про лінгвистику або машинний переклад, достатньо буде відрізняти іменники від дієслів (від прийменників тощо).
 ==Вступ==
-Apertium є, як ви, певно, зрозуміли, системою машинного перекладу. Ну, не зовсім, це --- платформа машинного перекладу. Вона забезпечує вас рушієм (англ. "engine") та інструментами, з їхньою допомогою ви можете створювати ваші власні системи машинного перекладу. Ви тільки повинні записати дані. Дані скаладаються з трьох словників та кількох правил (які забезпечують перестановку слів та інші грамматичні речі).
+Apertium є, як ви, певно, зрозуміли, системою машинного перекладу. Ну, не зовсім точно, це --- платформа машинного перекладу. Вона забезпечує вас рушієм (англ. "engine") та інструментами, за допомогою яких ви зможете створювати ваші власні системи машинного перекладу. Ви тільки повинні записати дані. Дані скаладаються, на базовому рівні, з трьох словників та кількох правил (які забезпечують перестановку слів та інші граматичні речі).
+Більш детальна інформація про те, як все працює, може бути знайдена на сторінці з [[Publications|публікаціями]].
-За більш детальною інформацією ви можете звернутись до цього сайту з відмінимми статтями: [[Publications]]
 ==Вам знадобляться==
-* lttoolbox (>= 3.0.0)
+* [[lttoolbox]] (>= 3.3.0)
-* libxml utils (xmllint etc.)
+* apertium (>= 3.3.0)
+* текстовий редактор (або спеціальний [[XML editor|XML редактор]], якщо вам так хочеться)
-* apertium (>= 3.0.0)
-* текстовий редактор (або спеціальний XML редактор, якщо вам так хочеться)
-Цей документ не пояснює, як встановлювати ці пакети, за більш детальною інформацією будь ласка відвідайте документаційну секцію на сайті Apertium.
+Цей документ не пояснює, як встановлювати ці пакети, за більш детальною інформацією будь ласка відвідайте [[Installation|документаційну секцію]] на сайті Apertium.
 ==Із чого зроблено мовну пару==
@@ Line 30: / Line 30: @@
 У мовній парі будь-яка з мов, що складають цю пару, може бути як вхідною, так і вихідною мовою, тобто ці терміни вживаються умовно.
-Мовну пару складають також два файли з правилами передачі. Це правила, які керують перестановкою слів у реченнях, наприклад, chat noir -> кіт чорний -> чорний кіт. Також ці правила забезпечують узгодження роду у реченні, числа і т.д. Вони також можуть використовуватися і для вставки або видалення лексичних одиниць, як це буде описано нижче. Ці файли мають наступний вигляд:
+Мовну пару складають також два файли з правилами передачі. Це правила, які керують перестановкою слів у реченнях, наприклад, ''chat noir'' -> ''кіт чорний'' -> ''чорний кіт''. Також ці правила забезпечують узгодження слів у реченні у роді, числі тощо. Вони також можуть використовуватися і для вставки або видалення лексичних одиниць, як це буде описано нижче. Ці файли мають наступний вигляд:
 * Правила передачі з мови xx до мови yy: цей файл містить правила, що описують перетворення, які повинні бути застосовані при перекладі з мови xx на мову yy. У нашому прикладі це: apertium-sh-en.sh-en.t1x

@@ Line 837: / Line 837: @@
 *[[Building dictionaries]]
+*[[Finding_errors_in_dictionaries]]
 *[[Cookbook]]
 *[[Chunking]]
@@ Line 844: / Line 845: @@
 [[Category:HOWTO]]
 [[Category:Writing dictionaries]]
+[[Category:Quickstart]]

@@ Line 18: / Line 18: @@
 * текстовий редактор (або спеціальний XML редактор, якщо вам так хочеться)
-Цій документ не пояснює як устанавлювати ці пакети, за болі підрібною інформацією будь ласка відвідайте документаційну секцію на сайті Aperitum.
+Цій документ не пояснює як устанавлювати ці пакети, за болі підрібною інформацією будь ласка відвідайте документаційну секцію на сайті Apertium.
 ==Із чого зроблена мовна пара==